Які бувають димарі? На сьогодні замовники здебільшого вже обізнані зі світом камінобудування коли приходять до нас і зазвичай вже знають з якого матеріалу можна зробити димар каміна або барбекю зони. Та все ж ми вирішили розглянути в цьому дописі, які основні матеріали ми використовуємо для спорудження димаря і які основні особливості кожного з них.

Отже, основні типи димаря за видом матеріалів:

  • Керамічний
  • З нержавійки
  • Сталевий
  • Цегляний

Керамічний димар. Мабуть найкращий варіант димаря в плані довговічності і безпечності. Основні переваги такого димаря – це довговічність (виробник Schiedel дає гарантію 30 років) і простота встановлення.

Німецький виробник керамічних димарів Schiedel є лідером у цьому напрямку, та є і інші виробники. Керамічний димохід являє собою набір блоків, які складаються як конструктор. Всередині блоку керамічна труба, ззовні бетонний блок, між ними шар термоізоляції.

З нашого досвіду можемо вказати певні особливості керамічного димаря, про які треба знати.

Потрібен фундамент. Керамічно-бетонні блоки на всю висоту будинку будуть мати серйозну вагу.

Конструкція керамічного димаря може бути тільки вертикальною - від основи димаря до самого кінця. Камінний пристрій підключається до керамічного димаря за допомогою додаткових сталевих елементів через спеціальний перехідник. Тому потрібно розуміти, що димар потребуватиме додаткового місця, якщо він не вбудований у стіну. Якщо потрібно обходити дерев’яні конструкції даху (стропила, балки) то керамічний димар не варіант для такої конфігурації.

Якщо димар встановлюється ззовні, а саме на вулиці – потрібне утеплення і відповідно облицювання стінок димохідної шахти.


Димар з нержавійки. Найрозповсюдженіший вид димаря. Основні переваги такого димаря:

  • не потрібен фундамент
  • велика кількість елементів для збору будь-якої допустимої конфігурації димаря
  • може бути встановлений як в димохідній шахті так і без неї
  • може бути встановлений як в середині будинку, так і ззовні не потребуючи додаткового облицювання

Важливим моментом при виборі димаря з нержавійки є марка сталі. Основні марки сталі для димаря з нержавійки є 201, 304 і 321.

201-ша це технічна нержавійка. Елементи для димаря, які виготовлені з цієї марки не мають контактувати з димовими газами пристрою на дровах – з неї замовляємо розвантажувальні площадки, елементи кріплення, тощо.

304-та має менший температурний поріг ніж 321 марка. Можна використовувати там, де немає високого температурного навантаження.

321-ша має більше молібдену і титану в складі сталі, тому її температурний поріг вищий ніж у 304-ї марки. 321-ша є основною маркою сталі для димарів з нержавійки.

Найкращою маркою для димарів з нержавійки вважається 316 L , але вона і потребує значних фінансових затрат, тому на нашому ринку камінобудування вона не розповсюджена.

З марками нержавійки розібралися, ідемо далі.

Утеплена труба. Димар з нержавйки може складатися з утеплених труб – сендвічів. Це двошарова труба з наповненням термоізоляцією – базальтовою ватою або вермикулітом. Може бути подвійне утеплення сендвіч-труби. Це потрібно для димарів які мають високе температурне навантаження, для банних пічок наприклад. Або ж можемо використовувати подвійну ізоляцію для певних зон димаря.

Утеплені труби використовуємо для того щоб компенсувати різницю температур всередині димаря і ззовні, коли димар виходить на вулицю - таким чином зменшуємо кількість конденсату в трубі.

Бувають різні комбінації типів труб в сендвічі:

  • Нержавійка всередині і нержавійка ззовні
  • Нержавійка всередині і оцинковка ззовні
  • Нержавійка всередині і листова фарбована сталь ззовні

Плюсом сендвіч-труб ще є те, що таку трубу можна пофарбувати методом порошкової покраски в необхідний колір – під колір даху або елементів фасадів будинку.

Сталеві труби. Використовуємо для підключення до основного димаря. Такі труби зроблені з чорної сталі і мають товщину 2 мм. Основний і вагомий плюс таких труб – витримують високе температурне навантаження.

Основний момент про який потрібно пам’ятати - при підключенні використовуємо трійник, щоб запобігти потраплянню вологи в зону сталевих труб. Волога сприятиме появі іржі. Також уникаємо прямої димохідної конструкції, якщо елементи димаря мають бути з чорної сталі – обов’язково має бути трійник для відводу вологи, яка може потрапляти через верх димаря з атмосфери (дощ, сніг).

Для вулиці, вологої бані, сауни такі труби не годяться.


Цегляний димар. Гільзувати чи ні? Однозначно так.

Температура димових газів не є однаковою на своєму шляху по димоходу – ближче до паливної камери гарячіше, а далі і вище вони стають вже не такими гарячими і утворюється конденсат. Плюсуємо конденсат і дим і отримуємо їдку суміш, яка потроху просочує і руйнує цеглу шахти димаря. Звертали увагу на вигляд цегляних шахт з клінкерної цегли на дахах будинків? Вони крошаться і руйнуються якщо не загільзовані.

А буває так, що ця їдка волога з примісю запаху гарі проступає прямо на стінках димаря або пічної конструкції прямісінько у вас в кімнаті – і це просто жах, з цим нічого не можна зробити, тільки розібрати і зробити нову цегляну конструкцію.

Для запобігання вищевказаного цегляну шахту димаря потрібно гільзувати димохідною трубою з нержавійки. Простір між трубою і цеглою можна просипати вермикулітом для додаткового утеплення.

Якщо ваш будинок в процесі будівництва і буде робитися цегляна шахта для димаря каміна, пічки, барбекю зони – одразу закладайте достатньо місця для димохідної труби, щоб пройшла труба мінімум 250 мм діаметром. Щоб потім не було сюрпризу з надто звуженою цегляною шахтою, в яку не можливо помістити трубу достатнього діаметру для коректної роботи камінної топки або будь-якого іншого пристрою на дровах.


Отже, варіантів димарів ніби і не так багато, але всі вони мають свої сильні і слабкі сторони, особливості і важливі моменти. Який саме димар робити? – все залежить від технічних і конструктивних умов на будівельному майданчику, вашого бюджету і виду пристрою на дровах, який буде підключатися до димаря. Для правильного вибору краще за все не поспішати, звернутися до спеціалістів камінної сфери і отримати професійну консультацію.